«Коли Гармаш тільки прийшов пацаном у «Динамо-2», здається, з київського інтернату, перше – це коли він бігав з іграшковим пістолетом на базі і грався в стрілялки. Темно, він сам по базі ганяє, в когось стріляє. Його раз хтось спалив.
А потім одного разу я приїхав з міста, заходжу в ресторан – сидить Гармаш за столом. Починаю робити чай і чую, як він під ніс собі: «7:2, 7:2, 7:2, 7:2, 7:2». Проходить хвилина, він знову: «7:2, 7:2, 7:2». Я до нього повертаюся, кажу: «Б###ь, Гармаш, ти що, й######й? Що з тобою, які 7:2?» Він каже: «Коля, я зробив ставку на точний рахунок, 7:2. Я хочу собі це проговорити». Зараз уже не пам'ятаю конкретно, мені здається, це був якийсь матч Ліги чемпіонів. Повертаюся, думаю: «Й## твою мать».
Гармаш завжди був дивакуватим хлопцем, але веселим. З тих моментів – це перше, що згадується. От він тільки прийшов – це вже якась подія. Він або щось ляпне, або зробить щось. Це така людина», - підкреслив Морозюк.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
