— Владиславе, здалося, що впевнена як за рахунком, так і за змістом гри перемога в Маріуполі могла бути ще крупнішою. Складалося враження, що будь-якої миті «Десна» може додати.
— Насправді це був дуже складний для нас матч. Те, що «Маріуполь» програв із таким рахунком, не в останню чергу спричинила їхня гра з «Динамо» посеред тижня: думаю, вони не встигли відновитися; їм явно не вистачало свіжості. Крім того, що виграти, ми мали завдання не пропустити, бо пропущені м’ячі негативно впливають на психологію команди. Раді, що все вийшло.
— Перед сезоном, оцінюючи шанси чернігівців, фахівці очікували від команди вдалого виступу, втім, мало хто передбачав поточне друге місце. Як би Ви пояснили його?
— Всі дивляться на рахунки, при цьому не завжди все пам’ятають. От зараз мало хто пам’ятає, що в першому турі ми програли «Львову». І взагалі у нас уже два програші в сезоні… Щодо причин успіху: у нас хороша команда, хороший колектив. Влітку прийшли хлопці, які підсилили нас: Кузик, Калітвінцев… Іще одна причина — сьогодні Чемпіонат України рівний, виділяються дві команди, з усіма можна грати й вигравати.
— Іще один феноменальний момент — гостьова виграшна серія: чому «Десна» вдома грає гірше, ніж на виїзді?
— У нас цей феномен іще з минулого сезону тягнеться: тоді все так само було. Мені складно зрозуміти, чому так: можливо, занадто хвилюємося перед своїми вболівальниками. Звичайно, треба більше радувати свою публіку. Ми ж граємо для чернігівців. Нас радує, коли, як у матчі з «Шахтарем», на стадіон приходить стільки людей.
— Цього сезону Олександр Рябоконь регулярно здійснює серйозну кадрову ротацію в команді. Ви — один із небагатьох (серед них — Паст, Д. Фаворов, Імереков, Гітченко, Мостовий, Філіппов), чия поява в основі очікується завжди…
— З одного боку, це так звана «довга лавка». З другого, здорова конкуренція… Взагалі це не до мене запитання, не до футболістів, бо не ми визначаємо склад на матч. Так вирішують тренери. У нас усі готуються до кожного поєдинку, кожен хоче грати й готовий грати. Але якщо ротація дає результат, чому від неї відмовлятися?
— У цьому сезоні «Десна» в дечому відрізняється від себе ж минулорічного зразка: 2018 року команда фактично в кожному матчі дотримувалась однієї схеми (комбінаційна гра через короткі передачі), натомість тепер під кожного опонента підбирається окрема тактика, й часто вона — контратакувальна. Із чим це пов’язано?
— Ми не відмовилися від основних своїм принципів, наприклад, від контролю м’яча. Наш головний «козир» той же — швидкий вихід із оборони в атаку. Порівняно з минулим роком змінилося те, що ми стали, скажімо так, більш практичними. Тобто ми й надалі не підлаштовуємося під суперників — ну, можливо, крім «Динамо» й «Шахтаря», — але тепер більше враховуємо специфіку кожного.
— Наступного туру «Десна» зустрінеться з «Олімпіком» — колишнім Вашим клубом. Маєте особливі відчуття?
— «Олімпік» — це клуб, який дав мені путівку у великий футбол. Я там сформувався, пройшов із клубом із Першої ліги в УПЛ. Продовжую стежити за ним, переживаю за нього; мені неприємно те, що зараз донеччани на останньому місці. Але сьогодні я гравець «Десни», мене цікавить, аби моя нинішня команда перемагала від туру до туру. І коли починається гра, я думаю тільки про те, що моя команда має виграти. Дружу з багатьма гравцями «Олімпіка», але коли виходжу на поле, все це відходить на задній план.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
