​Сергій Сімінін: «Щось не влаштовує? Тоді працюй на рівні «Динамо» і «Шахтаря»

Футбол України 26 Грудня, 14:44 1034
​Сергій Сімінін: «Щось не влаштовує? Тоді працюй на рівні «Динамо» і «Шахтаря»
Захисник «Ворскли» Сергій Сімінін дав ексклюзивне інтерв'ю Sport Arena.

Зимові канікули Сергій Сімінін проводить у Луцьку, який став для нього рідним після шести сезонів у «Волині». Навіть після переїзду до «Полтави» Луцьк залишається місцем, куди «Сіма» просто повертається «перевести подих». А зараз у Сергія і його дружини Ірини іншого варіанту для проведення відпустки зовсім немає — їхньому молодшому синові Микиті виповнилося лише три місяці, і сім'ї Симининых явно не до подорожей...

— Звичайно, хотілося б кудись поїхати, — міркує Сергій за чашкою кави в одному з луцьких кафе. — «Неділя» (воротар Волині і друг Сергія Віталій Неділько. — прим. авт.) он в Мексику подався. Але нічого, ми ще своє відпочинемо! - цитує Сімініна sportarena.com.

— Коли ти перейшов у Ворсклу, сім'я відразу поїхала за татом?

— Звичайно, дружина і діти завжди зі мною. Квартиру у Полтаві зняв, старший син пішов у дитячий садок. До нового міста на перших порах звикав, але Полтава дуже схожа на Луцьк — теж невелика і спокійна.

— І теж трохи людей на футбол ходить...

— Зараз скрізь мало вболівальників на трибунах. Але в Полтаві були і непогані матчі щодо відвідуваності: на Динамо заповнилися трибуни, і на грі з Волинню в першому турі пристойно людей було...

— Ти прийшов до Полтави з Волині, де часто була нестабільна фінансова ситуація. І незабаром почало лихоманити в цьому плані і Ворсклу...

— Ну, зараз скрізь проблеми... Якщо когось не влаштовує обстановка — грай так, щоб тебе взяли Динамо чи Шахтар (сміється). Що стосується «Ворскли», то, загалом, все нормально. Ось перед канікулами зустрічалися з новим президентом клубу. Поговорили, він пояснив нам деякі речі і трохи заспокоїв.

— Завдання на сезон нарешті сформували?

— Повинні посісти місце не нижче торішнього. Тобто, п'яте і вище, а це значить, Ворскла прагне в єврокубки.

— Крім завдань у чемпіонаті вам говорили про чвертьфінал Кубка України?

— Ні, про Кубок конкретно не говорили. Скажу лише, що для мене ідеальний варіант фіналу КУ — Ворскла — Волинь (посміхається).

— Ворскла зіграла з Волинню вже два матчі в чемпіонаті, але їх результат не на користь полтавчан...

— Так вийшло, що тепер ми — прямі конкуренти за єврокубки. Можна багато говорити, що означають поєдинки Волині і Ворскли для мене чи Василя Вікторовича (Сачко. — прим. авт.)... В Полтаві ми були ближчими до перемоги, і, на мій погляд, переграли лучан. Але в підсумку — 1:1. А ось у Луцьку поєдинок став провальним, там ми поступилися без особливих варіантів (1:2).

— Ви завершували рік дуже важливим домашнім матчем з Зорею, але і там поступилися цілком безкомпромісно...

— Я не скажу, що повністю програли. У першому таймі треба було реалізовувати хоча б один момент і забивати першими. Та й другу половину почали пристойно, але відразу фактично забили самі собі (після помилки Дитятьева). А після другого гола взагалі зникли...

— Зараз Ворскла нарешті готова морально пробиватися в Лігу Європи, а не ставити обережні завдання на кожний етап?

— Готова, і навіть новачки будуть готові відповідно. Адже це цікаво кожному футболісту — престижний турнір, багато матчів і роз'їздів, два поєдинки в тиждень. Краще постійно грати і розвиватися, ніж просто тренуватися.

— Про жах Жиліни ще згадуєте?

— У футболі завжди хтось виграє, а хтось програє. Після матчу ніхто нікого не бив, не згадував «незлим тихим». Поразка, звичайно, було дуже болісна. Але згодом зрозуміли, що це пройдений етап. Шкода лише в тому сенсі, що словаків можна було реально проходити.

— Після багатьох років гри правим захисником до лівого флангу звикати було непросто?

— Чому ж? Головне, що раніше я був фланговим захисником, і в Ворсклі не міняв основну позицію і спеціалізацію, не переходив в опорну зону або на край півзахисту. Василь Сачко просто поговорив зі мною, сказав, що треба зіграти лівого захисника. Ось я і перебазувався на лівий фланг оборони.

— При переїзді в Полтаву не було переживань, що після стількох років у ролі ватажка Волині тобі доведеться починати з нуля у Ворсклі?

— Ні, це було другорядним. Головне, що у нас в Полтаві дуже пристойна команда і колектив. А слово Даллку — друге після головного тренера. Така роль капітана.

— Ти — один з ветеранів української Прем'єр-ліги, який напевно спостерігав весь процес деградації нашого футболу. Чому УПЛ почала розвалюватися?

— Не буду оригінальним, якщо скажу про політику, нестабільність і війну... Хороші гравці поїхали з футболу, пішли великі гроші. Коли фінансової кризи не було, були результати і середняки тяглися за лідерами. Кращими сезонами були ті, коли до Шахтаря і Динамо впритул підібралися Металіст, Дніпро і Чорноморець.

— Війна зачепила і твою сім'ю, адже ти — з Луганської області...

— Так, мама зараз живе на «тій» території (Сімінін виріс в місті Ровеньки Луганської області. — прим. авт.). Але часто приїжджає до нас у Полтаву і в Луцьк, допомагає дружині з Микитою. На батьківщині, де залишається мама, сьогодні набагато спокійніше. Але зважитися повністю переїхати вона ще не може.

— Зараз у розпалі дискусія про формат наступного чемпіонату. Що ти думаєш з цього приводу?

— Цікавіше, щоб в чемпіонаті взагалі брало участь 20 команд, а не 12 або 14. Грати треба частіше, через три дні на четвертий. А у нас восени більшість команд тільки два-три матчі проводило... Важко зрозуміти, як за п'ять місяців грати тільки 14-15 поєдинків?! Сподіваюся, в найближчому майбутньому ситуація вирівняється і Прем'єр-ліга знову набере обертів.