ЗМІ на батьківщині 74-річного румуна знайшли більше мінусів, ніж плюсів у призначенні екс-наставника Шахтаря у київський клуб, а сьогодні, 27 липня, раптово вибухнули сенсаційним листом, який начебто не адресувався широкій публіці.
Луческу як відповідь Мораєсу, бажання довести помилковість відмови Ахметова від своїх послуг чи крок відчаю. Інтерпретацій цього дуже ризикованого призначення могло бути безліч. Однак воно точно не залишало нікого байдужим, повертало армії фанатів до нашого футболу обличчям. Керівництво і близькі до Шахтаря експерти смачно атакували Містера, мовляв, після такого він зовсім і не Містер. Навіть фанати Динамо були готові до війни через Луческу, і під ударом уже опинилося керівництво клубу, в якого трапився новий розкол з ультрас. Спровокувати такий несамовитий пік ненависті ще до свого призначення не вдавалося ще нікому в українському футболі. Але історія тренера, якому 29 липня виповниться 75, показує – для нього це не унікальний випадок «великої зради», пише football24.ua.
Мірча Михайлович мав отримувати в Києві значно менше, ніж його син Разван у Саудівській Аравії: за останньою інформацією ставка без бонусів і близько не дорівнювала 3-м мільйонам євро на рік, про які писали раніше. Натомість Луческу-молодший заробляє 4 млн доларів. Не виключено, що заробіток румунського тренера разом з потенційними бонусами був би десь на рівні того, скільки мав на старті кар'єри в Шахтарі (1,8 млн євро). Тож далеко не фінансова складова була головною мотивацією, ним більше керувала образа на свій попередній клуб, з яким взяв Кубок УЄФА. Видання Fanatik пише, що це могла бути вже третя подібна історія для Луческу-старшого.
Спочатку він очолив Рапід після Динамо Бухарест – команди так само вороже налаштовані один проти одного. І між іншим, став чемпіоном з обома принциповими суперниками, з різницею у 9 років. Інший менш помітний епізод, який румунський портал трактує як «велику зраду», був минулого літа. Тоді «Лис» консультував гравців Стяуа в дуелі з Младою Болеслав у кваліфікації Ліги Європи. Після походу екс-тренера Шахтаря в роздягальню легендарний клуб зумів вийти у плей-офф, але згодом не потрапив у групу.
Свій фокус «Іль Луче» повторив у 2000-х, коли спочатку виграв чемпіонат Туреччини з Галатасараєм, а потім ощасливив і ворожий Бешикташ. Fanatik відзначає, що проблеми Містера тривали з першого ж дня у Динамо. То фанати київського клубу почнуть погрожувати та ображати у соцмережах, то колишні співробітники суворо відмовлять – не захотіли зраджувати «помаранчево-чорним» кольорам екс-захисник Шахтаря В'ячеслав Шевчук та колишній тренер «гірників» з фізпідготовки Карло Ніколіні, який зараз перебуває в охопленій епідемією коронавірусу Брешії.
Луческу цей вибір дався дуже непросто від самого початку. Румунський Fanatik підловив тренера на консультаціях з колишнім президентом бухарестського Рапіда Діну Георге. Близький друг наставника був одним з тих, з ким він ділився побоюваннями напередодні підписання контракту з Ігорем Суркісом. Більше того, домнул Мірча кілька тижнів перед згодою на трансфер переживав великі страхи, допомогти розвіяти які, схоже, й зміг давній товариш родини (на фото) та інші найближчі, з якими обговорював суперечливе рішення.
Gazeta Sporturilor вважала, що плюсів з цього призначення є менше, ніж мінусів. Видання застерігало, що фанати свого ж нового клубу дуже різко реагували і принижували тренера у соцмережах. Журналісти навели, зокрема, фото із Луческу біля зашморгу. Хоча це пояснення так собі, адже лише сьогодні вийшов коментар румуна про те, що він переконає всіх скептиків результатом і не боїться фанатів Динамо, а має план, як все змінити. Що сталося за декілька годин, щоб тренер написав відкритого листа на адресу директора згаданої GSP?
«Я не можу прийняти, що мої власні фанати діють проти інтересів клубу. На жаль, я вирішив відмовитися від можливої співпраці з київським Динамо. Я дякую родині Суркісів за надану довіру та отримане запрошення, але не можу активізуватися в атмосфері ворожості, особливо від тієї групи ультрас, підтримка якої команді так необхідна у такі періоди. Я ніколи не був боягузом, приймав спортивні виклики, доказ переходу з Галатасараю в Бешикташ або з Динамо Бухарест у Рапід Бухарест, з фанатами у великому суперництві.
Однак вони були справедливими, вітали мене з надією та розпростертими обіймами, з якими мені вдалося виграти титули в тих країнах. Я не можу прийняти власних вболівальників, які виступають проти інтересів клубу. Думаю, це був час для змін, які привели б до підвищення рівня суперництва і мотивації, повернули б клуб на той рівень, на якому він з такою історією і традицією повинен перебувати. Мій приїзд у Динамо Київ не мав нічого спільного з вартістю контракту, гроші були моїм останнім клопотом.
Мені хотілося повернутися до футболу, в Україну, де я відчув стільки задоволення. Хотілося знову зануритися в цю чудову атмосферу непередбачуваного футболу. Я був сповнений ентузіазму і віри в молодих українських гравців, багато з яких є членами національних команд. Хотілося повернути той рівень конкуренції, який був у минулі роки, зарядити трибуни. Україна цього заслуговує», – наводить лист Луческу Gazeta Sporturilor. Однак чи такі це всесильні фанати Динамо стали вирішальним фактором блискавичної відставки?
Румунські ЗМІ вже почали екстремально демонізувати київських ультрас, згадуючи скандали на ґрунті расизму в ЛЧ та матчах з Шахтарем, «побиття з госпіталізацією» прихильників Бешикташа й Аякса. Sport.ro назвав «одними із найжорстокіших у Східній Європі», пояснюючи рішення Містера страхом та погрозами смерті. «Це якийсь театр, шок», – здивовано розводять руками самі румуни. Фанати, звичайно, були гострими у своїх протестах, навіть завішали клубною розою обличчя Лобановському на пам'ятнику біля стадіону Динамо, аби той «не бачив, що відбувається з приїздом Луческу». Однак все це дуже дивно, адже навіть керівництво київського клубу перші години після цієї новини перебувало в такому шоці, що не могло нічого ні підтвердити, ні заперечити.
Анонімні телеграм-канали натякали на вплив вечірнього дзвіночка з далекого Лондона, шукаючи відповідь у теоріях змови і впливі Шахтаря. Ситуація не просто дивна, а вкрай абсурдна. Луческу фактично вирішив спочатку піти у пресу, а потім звернутися до Суркісів особисто? Чому так різко змінив свою думку, якщо вже погодився, усвідомлюючи всі ризики? Це настільки загадкова та мутна історія, що будь-яке офіційне пояснення може страждати відсутністю всієї правди.
А кінець її може ще раз всіх шокувати. Принаймні президент Динамо вже коротко і дуже втомлено відповів в ефірі Ігоря Циганика, що в киян залишається головний тренер. Натомість агент Луческу зізнався, що лист у румунській правді – це з особистої переписки із Суркісом, адресувався лише йому і невідомо як потрапив у публічний доступ, а про жодні радикальні рішення типу відставки не варто говорити.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
