Збори України цього разу незвичайні — чемпіонат УПЛ на паузі через війну, і поки легіонери догравали сезон 2021/22 у своїх клубах, тренерський штаб міг викликати хлопців, які раніше знаходилися в найближчому резерві. Але це був аванс, який треба відпрацювати — і ось, після успішних спарингів із гладбахською «Боруссією» (2:1), «Емполі» (3:1) та «Рієкою» (1:1) настав час «відчепити» першу пачку збірників.
«Зараз прийматимемо рішення, вони завжди складні, але такий футбол, тут виживають найсильніші», — визнав Петраков.
Проте імена, які були озвучені після першої частини зборів, здивували — нехай навіть половина з них була «засвічена» в інформації ЗМІ. Fanday.net розбирається, хто і чому покинув розташування збірної України.
Юхим Конопля
Правий захисник – одне з найболючіших місць у збірної України, тому виклик від Петракова одного з перевірених героїв ЧС-2019 – очікуване рішення. Але далі проблеми. По-перше, Конопля дуже мало грав за Шахтар — наприклад, в УПЛ лише 9 матчів (нехай при цьому 1 гол та 4 асисти), програвав конкуренцію Додо. По-друге, на зборах не вразив.
У матчі з гладбахцями через його зону забивав Носс, а проти Рієки Юхим більше сподобався у грі на атаку, ніж на захист. Скілл, звичайно, важливий і потрібний, але за Караваєва, у якого підключення теж напрацьовані, другорядний за важливістю. Від фулбека потрібна дуже серйозна зіграність із лінією та надійність у діях — футболіст без ігрового тонусу, який мало грав із рештою захисників, уразливий.
Але якщо ліворуч у нас подекуди навіть перебір, то праворуч позиція оголена. Хто залишається підстраховиком для Караваєва — якщо зважити на ще й квітневу травму Тимчика, незрозуміло. Якщо динамівець не встигає відновитись, у нас проблема.
Денис Гармаш
Мем про Гармаша-форварда – один із головних в українському футболі у сезоні 2021/22. Але якщо Луческу в Динамо, враховуючи провал Шкуріна, Раміреса та Кулача, просто нікуди було подітися від експерименту, то Петраков має вибір більший.
Яремчук повернувся і з коліс показав готовність орати, Довбик під час весняних виставкових матчів не вражає — проте він найкращий бомбардир чемпіонату та обов'язково скоро набере кондиції після операції. Є «фартовий» Сікан, який клубні негаразди (не найоднозначніша оренда в Ганзі) компенсує відмінним порозумінням з Петраковим і готовністю будь-якої миті і проти будь-якого суперника влитися в гру.
Отже, в атаці Гармашу важко розраховувати на місце на полі навіть через красивий гол Рієці та вдалий підіграш Піхальонку в Менхенгладбаху. Чи можна сперечатися після такої форми? Можна, можливо. Але тренерський штаб обрав традиційні рішення в атаці, і це його право.
Не легше розраховувати ветерану і на місце в середній лінії, особливо коли повернуться головні легіонери — Маліновський та Зінченко. За Шапаренка в хорошій формі і Піхальонку як одному з головних відкриттів турне Денис і справді, на жаль, логічно виявляється поза заявкою. Приємно, що якісна конкуренція є причиною.
Сергій Булеца
Тут просто: півзахисник Зорі вкотре вийшов на заміну та отримав ушкодження. При хорошому виборі середній лінії це очікуване рішення. Тим більше, що Булеця не з Динамо, Шахтаря чи закордонних чемпіонатів — ігрової практики йому не вистачало.
Віталій Буяльський
А ось тут біль. Буяльський останніми роками — один із найважливіших гравців «Динамо». Бували сезони, коли Віталій взагалі видавав топовий футбол та результат на українському місцевому рівні. Досить тонкий гравець, проте ніколи йому не було просто під час переходу з клубу до збірної.
У нинішньому турне Буяльський взяв участь у всіх матчах, але проявити себе встиг саме з Рієкою. Був одним із найактивніших — тут і вишуканий гольовий пас на Гармаша, і кілька моментів, коли Віталій дуже здорово з'являвся на позиціях для завершення. За динамікою та формою жодних питань. Зрештою, Буя — один із найкращих гравців турне Динамо, де забив три м'ячі у шести матчах суперникам топ-рівня.
Як зрозуміти, що він поза збірною? На жаль, при 4-1-4-1 у цій конкретно взятій команді Віталік, схоже, не сповна вписується у схеми Петракова. А наявність топ-легіонерів на ці позиції, молодших конкурентів із УПЛ, робить його місце вразливим. Вибір який у нас? Величезний. Навіть залишаючи за дужками Степаненка та Сидорчука (хоча Фоменко примудрявся використати їх усіх разом одноразово), тут у нас Маліновський, Зінченко, Шапаренко, Піхальонок. Навіть Коваленко після сезону у Спеції поза збірною.
А Буя у національній команді відверто не зігрався — лише дев'ять матчів у 29-річного динамівця без результативних дій. Його обов'язково треба награвати, пробувати, шукати застосування талановитому гравцю, здатному на нетривіальні рішення. Але перед вирішальними стиковими матчами для цього немає часу. Така ось маленька трагедія великого, за українськими мірками, гравця.
Артем Бєсєдін
Бєсєдін, по суті, постраждав за Україну — це його важка травма в матчі за чвертьфінал проти Швеції на Євро-2020 залишила Артема поза грою на тривалий період. Зараз він потихеньку набирає, і на зборах у Луческу набив три м'ячі в чотирьох неповних матчах.
Але ось у чому справа: саме на цих зборах Артем не вразив. З Боруссією мало загострював, з Емполі був у запасі, з Рієкою бив по воротах хорватів, проте більше запам'ятався тим, як пішов у глибокий офсайд під час атаки, яку Зубков завершував уже поза грою Артема.
Це одне з найважчих рішень, але Петраков його прийняв - в атаці він звик покладатися на перевірених Яремчука і Сікана, Бєсєдін теж йому добре знайомий. Отже, читаючи логіку тренера, він визначив форму конкурентів як кращу.
Бонус. А де Ванат?
Реакція штабу збірної на виступи кандидатів у клубах є найважливішим показником для тренерів. Так ось, саме у 2022 році головне відкриття українського футболу – це Владислав Ванат. Звісно, ми залишимо за дужками два моменти: товариський статус матчів Динамо та те, що 20-річний форвард ще не грав за першу збірну.
Але, по-перше, суперники у «Динамо» під час турне найпоказовіші — набагато якісніші та статусніші, ніж, наприклад, у самої збірної.
По-друге, у цих 7 виставкових матчах він забив 5 м'ячів.
По-третє, високий клас роботи Луческу на клубних зборах не залишає сумнівів - його досвід у цьому грандіозний, і можна не сумніватися, що хлопця виведено на гарний рівень готовності.
Тому, як мінімум, спробувати Ваната на зборах у таких ось «товарняках» із клубами рівня Емполі та Рієки було б дуже цікаво — і, як мінімум, порівняно із Сіканом, який був у ротації у Другій Бундеслізі, Владислав мав би дуже доречний вигляд.
Його час ще прийде, і якщо продовжить так прогресувати — досить скоро.
Андрій КОРНІЄЦЬ
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
