Вигнанці збірної. Чи правий Петраков, прибравши Гармаша, Буяльського та інших?

Збірна України 20 Травня, 10:59 5069
Вигнанці збірної. Чи правий Петраков, прибравши Гармаша, Буяльського та інших?
Наставнику «синьо-жовтих» довелося ухвалити непросте рішення.

За підсумками першого етапу підготовки національної збірної України до плей-оф ЧС-2022, а також поєдинків Ліги націй, головний тренер «синьо-жовтих» Олександр Петраков ухвалив рішення щодо тих футболістів, котрі стали «зайвими» у заявці команди. У списку опинилося п'ять прізвищ – Конопля, Гармаш, Буяльський, Булеца та Бєсєдін. Чи міг замість когось із зазначених виконавців опинитися хтось інший? Цілком. Але вибір тренера такий, і його однозначно варто поважати.

А ось чи правий Петраков і наскільки логічний його вибір цієї п'ятірки - спробуємо розібратися…

Юхим КОНОПЛЯ

22-річного Коноплю Олександр Петраков чудово знає по роботі з юнацькою збірною країни, яку він приводив до перемоги на чемпіонаті світу U-19 у Польщі в 2019 році. Тому поява цього гравця у розширеному списку гравців збірної, незважаючи на статус резервіста Коноплі у «Шахтарі» в сезоні-2021/22, не викликає великого подиву.

Конопля отримав свій шанс у поєдинку з менхенгладбахською «Боруссією», але зіграв вкрай непереконливо. Саме його помилка на 14-й хвилині призвела до забитого м'яча у ворота «синьо-жовтих», та й у роботі на атаку молодий фулбек не вразив. Недивно, що вже на другий тайм замість Коноплі на полі з'явився Попов, а на праву «бровку» перейшов Ілля Забарний, котрий зіграв там і в наступному спарингу проти «Емполі».

Втім, зараз очевидно, що ключовою фігурою праворуч в обороні у збірній є Олександр Караваєв, котрий лише вимушено займав позицію на протилежному фланзі. Коли до збірної приєднаються Миколенко та Соболь, ліворуч в обороні буде перебір кваліфікованих виконавців, а тому Караваєв переміститься на свою звичну позицію, де за крайньої потреби його буде кому підстрахувати. А Конопля… На Юхима чекає ще багато роботи над собою, і наступного разу, коли йому випаде шанс у головній команді країни, треба буде хапатися за нього з останніх сил, не допускаючи явних ляпів та помилок.

Віталій БУЯЛЬСЬКИЙ

29-річний Буяльський останнім часом буквально розквітнув у «Динамо», переживаючи найкращий період у своїй кар'єрі. В клубі Віталій є одним із лідерів атак команди, склавши грізний бомбардирський дует із Віктором Циганковим. Однак у збірній Петраков після того, як дав Буяльському можливість зіграти проти всіх трьох суперників (щоправда, різну кількість хвилин), віддав перевагу тому, щоб в подальшому обходитися без цього хавбека. Чому?
Мабуть, не варто шукати надто складних відповідей на досить просте питання. Буяльський у нинішній збірній – це як мольберт в механічному цеху металургійного заводу. Занадто різна специфіка та надто великі відмінності, хоча на своєму місці і за певних умов, які зумів створити для Віталія в «Динамо» Луческу, цей хавбек може приносити колосальну користь. Петракову ніколи експериментувати й «вмонтовувати» Буяльського в ігрові побудови «синьо-жовтих», де той, відверто кажучи, був зайвим навіть за часів Андрія Шевченка.

Більше того, у травневих спарингах чудово себе показав хавбек «Дніпра-1» Олександр Піхальонок, можливості та характер котрого знов-таки куди краще відомі Петракову, і останній фактор жодною мірою не можна скидати з рахунків! Піхальонок у порівнянні з Буяльським – це багатогранна опція на полі для тренерського штабу. Олександр може не тільки бути корисним у фінальній третині поля та на підступах до неї, а й виконувати великий обсяг чорнової роботи, з чим у Віталія, м'яко кажучи, не завжди складається. Тому «динамівець» знову банально виявився заручником своєї манери гри – він надто творча та вільна постать у тій концепції, яку обрав Петраков для спроби досягти успіху у ключовий для збірної України момент.

Сергій БУЛЕЦА

Ситуація з 23-річним представником «Зорі» Сергієм Булецою в чомусь схожа на ту, яку вище ми вже окреслили для Буяльського. У своєму клубі цей хавбек грав важливу роль в УПЛ-2021/22, однак у збірній в Булеци було не так багато часу та шансів показати себе. При цьому Сергій ще й отримав травму, через яку не зміг вийти на поле в поєдинках з «Емполі» та «Рієкою».

Незважаючи на те, що Петраков, на відміну від Буяльського, чудово знайомий з можливостями Булеци, котрий запалював у складі збірної України U-19 на світовій першості у Польщі в 2019 році, важливо розуміти рівень конкуренції, який є нині у головній команді країни на умовну позицію в центрі поля. Чи здатен Булеца прямо зараз вигравати конкуренцію у Маліновського, Зінченка чи Шапаренка? Навряд чи. Плюс показав неймовірний прогрес у стані «синьо-жовтих» вже згадуваний вище Піхальонок…

Загалом, низка факторів буквально сама привела Петракова до правильності рішення щодо виведення Булеци із заявки збірної. І є відчуття, що над цією кандидатурою Олександр Васильович та його асистенти в ситуації, що склалася, замислювалися найменше.

Денис ГАРМАШ

32-річного Гармаша багато хто вже встиг списати з рахунків, але в сезоні УПЛ-2021/22, Денис зумів постати з попелу не гірше за будь-якого птаха Фенікс. Знов-таки Мірча Луческу просто знайшов для Гармаша в команді потрібний тому ступінь свободи та довіри, і досвідчений футболіст відплатив румунському наставнику сповна.

Петракову Гармаш міг би стати корисним у якості одного із ключових універсалів команди. Денис здатний зіграти як у центрі півзахисту, так і під нападником, а за необхідності – вийти і на вістря атаки. Інша річ, що подібна непостійність призводила б до руйнування і так вкрай хитких ігрових зв'язків у команді, а Петраков зараз зовсім не має часу для експериментів. Очевидно, саме тому, навіть незважаючи на забитий Гармашем м'яч у поєдинку проти «Рієки», Дениса все-таки викреслили з фінального списку футболістів, котрі намагатимуться пробитися у фінальну частину ЧС-2022 та гідно стартувати у черговому розіграші Ліги націй.

Артем БЄСЄДІН

26-річний Бєсєдін через розрив хрестоподібної зв'язки пропустив усю першу половину сезону, і повинен був повноцінно повернутися на поле наприкінці української Прем'єр-ліги… Але через війну обставини змінилися, і Артем фактично без будь-якої серйозної практики потрапив у головну команди країни. Очевидно, Петраков хотів подивитися на кондиції та можливості нинішнього Бєсєдіна, а також мати такого гравця під рукою на випадок якихось форс-мажорів.

У підсумку Бєсєдін провів на полі 70 хвилин проти «Боруссії» Менхенгладбах та один тайм проти «Рієки», не відзначившись забитими м'ячами. Та й загалом його працездатність не виглядала такою, до якої звикли вболівальники. В результаті перед Петраковим постало логічне питання – кого залишати в команді на роль номінального третього форварда (ключовим нападником команди залишається Роман Яремчук, підмінити котрого майже без втрати якості здатен Артем Довбик) Данила Сікана, котрий відіграв другу частину сезону в «Ганзі» і заслужив там позитивні відгуки, або Артема Бєсєдіна, котрий ледве-ледве вибирається на свій колишній рівень.

Знову ж таки, враховуючи той фактор, що Сікан чудово відомий Петракову ще по роботі з юнацькою збірною країни, а також аспект більшої ігрової практики у Данила в поточному сезоні, вибір головного тренера «синьо-жовтих» не на користь Бєсєдіна виглядає цілком логічним.

P.S. Чи міг Петраков де-факто відрахувати із команди когось іншого? Як уже говорилося вище – цілком. Наприклад, у команді залишається відразу чотири голкіпери, а це інакше, ніж перестрахуванням не назвеш. Крім того, абсолютно не вразив у травневих спарингах Валерій Бондар, котрий помилявся дуже часто, але з урахуванням травми Попова та принципових проблем саме у центральній вісі оборони, розкидатися кадрами в цій зоні, очевидно, набагато ризикованіше, аніж прибрати двох-трьох гравців атаки.

Як би там не було, але Петраков отримав можливість оцінити стан майже всіх своїх підопічних, що саме собою вже позитивне явище у нинішніх реаліях. Звичайно, шотландці матимуть перевагу над нашою командою у безперервності ігрової практики, але Україна має взяти своє на характері та волі до перемоги. Іншого вибору зараз немає не лише у футболістів, а й у всієї нації. Слава Україні! Вперед, до перемог!