Сергій Люлька – непоганий футболіст, але в певній мірі вихованцю київського «Динамо» не вдалося реалізувати свого потенціалу. Напевно, це той випадок, коли варто говорити про «не судилося». Відправившись з «Динамо», де у юного Люльки не було шансів закріпитися в основному складі, в оренду до чеського «Слована», Сергій відкрив перед собою чималі перспективи росту в європейському футбольному середовищі.
В Чехії Люлька добре себе зарекомендував і претендував би на повноцінний контракт з подальшою перспективою продажу до більш статусного клубу з більш сильного чемпіонату. Але обставини склалися так, що Люльку до «Динамо» бажав повернути тогочасний тренер киян Олег Блохін.
Але вийшло за принципом «і сам не гам, й іншому не дам». «Динамо», насправді, Люлька виявився непотрібний, і в кар'єрі молодого гравця настала чергова оренда – але цього разу не в закордонний клуб, а до «братньої» для «Динамо» «Говерли». В Ужгороді Сергій мав постійну ігрову практику, використовувався В'ячеславом Грозним як універсал і на перших порах виступав в якості лідера команди. Та з плином часу Люлька наче втрачав інтересу до гри, перетворившись із самодостатнього футболіста на сіру масу, яка не розвивалася, а існувала в ужгородських умовах.
Після закінчення орендної угоди з ужгородцями Люлька повернувся до «Слована» на повноцінний контракт, але це вже був не той гравець, якого чехи бачили кількома роками раніше. В підсумку, за півроку Сергій не провів і десятка офіційних матчів, після чого повернувся до України.
Тепер Люлька захищатиме кольори одеського «Чорноморця» – команди молодої, перспективної, але з низкою проблем. Чи можна говорити про потребу Люльки в реанімуванні кар'єри? Напевно, так. Але чи стане Одеса для Сергія новим викликом?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
